Південний курорт, останній вечір відпустки, приморський ресторан, випадкове знайомство, пристрасна ніч… Для москвички Віри і одесита Кістки це маленьке курортне пригода стало б лише епізодом в житті, якщо б не вимовлена вранці наостанок майже в жарт фраза Віри: «Якщо це любов — зустрінемося рівно через рік на тому ж місці, в ту ж годину!»
Виявилося, що це любов. Любов з великої літери, яка спонукала Віру і Костянтина почати своє життя заново — з чистого аркуша — листа очікування щастя…
Щорічні побачення двох таємних коханців в різних містах і країнах.
Реалії минулого і відчуття справжнього.
30 років людських стосунків за дві години сценічного часу — рапсодія довжиною в життя.
Полюбилася багатьом глядачам п’єса Олександра Марданя у нової режисерської інтерпретації: режисер-постановник Євген Лавренчук — уродженець Львова, випускник курсу видатного українського режисера Романа Віктюка в РАТІ (ГИТИС), заслужений діяч культури Польщі, керівник Польського театру в Москві, знайомий одеситам за виставами «Сутінки богів» і «Танахшпиль».
