Про клопоти одруження відомо, мабуть, кожному. Навіть й жартів на цю тему вже стільки подейкують, що й частки їх не запам`ятаєш при всьому бажанні. От і геніальний Гоголь написав про одруження свою неповторну та загальновідому однойменну комедію.
А між тим, коли дівчина шукає нареченого, їй аж ніяк не смішно. Наче з чистої криниці, воду з якої спокон віку вважали за своєрідний початок життя на Землі, з`являються в уявленнях дівчини хлопці. Один за одним. І будуть вони чи не в однакових сорочках, які вона їм приготувала, і кожен — неодмінно зі словами однакових визнань у коханні. Кого ж обрати? Або — хто кращим чоловіком стане для дівчини з числа тих, кого до потрібного часу приховує, немов під величезною спідницею своєю, знайома сваха? І нехай вже обереш, здавалося б, саме того, про якого мріється — а раптом потрапить він під чорне чаклунство якогось диявола, що виникне неподалік…
Ви скажете — це вже не Гоголь? Але… саме Гоголь, непередбачуваний та містичний, все ж таки обов`язково впізнається у цікавій авторській трактовці талановитого режисера Івана Уривського. І, як і кожний справжній митець, Уривський тонко відчуває та передає глядачеві найболючіші акценти і почуття.
Але — досить передмов. Краще за все — як у звісному фільмі: Іди та дивись!
